ЗА ДВЕРИМА. Вистава Вінницького драмтеатру
Солдат Бекманн повертається з полону (як і сам автор). Йому ніде немає місця. Він щоразу залишається за дверима. Безвихідь молодого покоління, убитого війною, не тільки фізично, але й післявоєнним «позитивізмом, який налагоджується»… Разом з Бекманном спробуємо зрозуміти, для кого та для чого жити. Невже він не має права на власну миттєву смерть? Йому нікуди й ні з ким іти на цій землі, де людство жахливо зрадили. Бекманн кличе, та всі мовчать. У розпачу чекає на відповідь…
Режисер-постановник — з.д.м.України Олександр Ковшун
Сценографія — Віталій Матущак
Костюми — Лариса Франкова
Гримерка-пастижерка — Ольга Дубова
Художник по світлу — з.п.к. України Анатолій Мельник
Сценографія — Віталій Матущак
Костюми — Лариса Франкова
Гримерка-пастижерка — Ольга Дубова
Художник по світлу — з.п.к. України Анатолій Мельник
Дійові особи та виконавці:
Бекманн, один із тих — Михайло Крисов
Полковник, який дуже веселий
Похоронних Справ Майстер зі своєю відрижкою
Двірник, який зовсім не двірник — н.а. України Анатолій Вольський
Його дружина, яку знобить у її теплій вітальні
Фрау Хламер, яка є просто фрау Хламер, і це найстрашніше
Ельба — н.а. України Таїса Славінська
Директор кабаре, який і хотів би бути мужнім, але жахливо боягузливий
Старий, про якого більше ніхто не думає — н.а. України Валерій Прусс
Вона, чий чоловік повернувся без ноги
Дочка, яка саме вечеряє — з.а. України Жанна Андрусишена, Вікторія Немченко
Її ловкач-чоловічок
Інший, який знайомий кожному — Андрій Побережний
Полковник, який дуже веселий
Похоронних Справ Майстер зі своєю відрижкою
Двірник, який зовсім не двірник — н.а. України Анатолій Вольський
Його дружина, яку знобить у її теплій вітальні
Фрау Хламер, яка є просто фрау Хламер, і це найстрашніше
Ельба — н.а. України Таїса Славінська
Директор кабаре, який і хотів би бути мужнім, але жахливо боягузливий
Старий, про якого більше ніхто не думає — н.а. України Валерій Прусс
Вона, чий чоловік повернувся без ноги
Дочка, яка саме вечеряє — з.а. України Жанна Андрусишена, Вікторія Немченко
Її ловкач-чоловічок
Інший, який знайомий кожному — Андрій Побережний
Фото до вистави
Яскрава, хоч і сіра, динамічна, хоча, насамперед, торкається того, що під шкірою. Вистава за пʼєсою німецького автора, яку, за його словами, не поставить жоден театр і не захоче дивитися жоден глядач. Історія, яка, на жаль, через загарбницьку війну росії так актуальна сьогодні.
Вражений постановкою та акторськими роботами: Михайло Крисов передав все, що тільки можна було передати, і навіть більше.
Розжиріла Смерть, яка дефілює на подіумі, демонструючи, як саме ти можеш померти. Десь на фоні нещасний скигливий Бог, в якого вже мало хто вірить. Гамір навколишньої байдужості та безперервні постріли, що забирають життя та нагадають про вічний ПТСР.
Вся сцена у Полковника — просто шик, чисте мистецтво відвертої реальності — коли черствість і порожнеча серця відчувається сценою жахів. Вистава майстерно грає на контрастах, змушує відчувати й не стояти осторонь.